Ораторське мистецтво. Г.Ю. Васильув, В.Д. Воднiк, Н.п. Осипова

Ораторське   мистецтво/
Г.Ю.   Васильув,   В.Д.   Воднiк, Н.п. Осипова
Консп. лекцiй.
Харкiв: Нац, юрид. акад. Украєни, 1997.
 90 с.

Розглядаються теоретичнi та практичнi питання
ораторського мистецтва, зокрема ораторське мистецтво як
вербальний засiб спiлкування, стратегiя i тактика оратора,
культура мовлення, доказ у публiчному виступi, правила
полемiки, а також: особливостi судового красномовства.
Для студентiв юридичних вузiв та факультетiв.

Автори: Г.Ю. Васильув (теми 2, 3);
В.Д. Воднiк (теми 5, 7);
Н.П. Осипова (теми 4, 8);
Г.П. Клiмов* (тема в);
0.9 Сйрдюкiтема 9);
,<.0^1> Сiмнь (тема 1)

т,Д. УаярОВЯ, д-р фiлос. наук, проф.
Харк. держ. пед. ун-ту;
й.0. Великих, канд. фiлос. наук, доц.
Харк. держ. акад. мiськ. госп-ва

Рекомеi
а^аделфт^iiДв^ьйi ^ця,^&^О8.1997р.) л

I (IiМЦиМбiТi^Л^И> -^^'

Видання здiйснено при технiчнiй допомозi консорцiуму
"Верховенство права".

Контракт Агентства Мiжнародного розвитку США.
Адреса: Украєна, 252033, Києв, вул. Саксаганського, 6.

c Нацiональна юридична академiя Украєни, 1997

ВСТУП

За сучасних умов надзвичайно зростають ви-
моги до якостi пiдготовки фахiвцiв вищоє школи. Ви-
пускнику вузу необхiдно володiти фундаментальними
знаннями, високою- професiйною майстернiстю, всебiч-
ною загальною культурною пiдготовкою. Невiд'умним
компонентом професiйного фаху випускникiв навчаль-
них закладiв слiд вважати i ораторську майстернiсть.
Особливо важливо враховувати цю обставину при пiд-
готовцi фахiвцiв-юристiв, якi з службового обов'язку
постiйно повиннi спiлкуватися з людьми, умiти обстою-
вати своє позицiє, виразно, дохiдливе, переконливо ви-
словлювати своє думки.

Запропонований курс лекцiй у покликаним до-
помогти студентам вивчити досвiд пiдготовки i прове-
дення публiчних виступiв, накопичений багатовiковою
iсторiую ораторського мистецтва, висвiтлити основи те-
орiє публiчного виступу, сприяти опануванню ораторсь-
кою майстернiстю.

У цьому виданнi викладауться специфiка ора-
торського мистецтва, виявляються його головнi риси i
закони, форми i жанри.

Значноє уваги придiляуться розгляду iсторiє
ораторського мистецтва, аналiзу iсторичних закономiр-
ностей його виникнення i розвитку, розробцi стратегiє i
тактики виступу, принципам пiдготовки до виголошен-
ня промови, формам i методам взаумодiє оратора та
аудиторiє. Розкривауться також питання про культуру
мислення: аналiзуються типи i структура доказу, пра-
вила i помилки висування тези, єє обгрунтування i де-
монстрацiє, визначаються особливостi iндукцiє, дедукцiє,
аналогiє, критерiє єх застосування.

Хибною,^&ула,^..дум.^а,^що механiчне викорис-
тання прийомiв ораторського мистецтва ^сцроможне
зробити людину досвiдченим оратором. У кiнцевому
пiдсумку цi прийоми являють собою допомiжнi засоби,
якi сприяють бiльш яскравому викладенню змiсту.
Тiльки продумане i доречне єх застосування допоможе
виголошувати промову красномовно i переконливо.

Розглядаючи полемiку як метод ораторськоє дi-
яльностi, характеризуються принципи i засоби єєi ве-
дення, а також подууться аналiтичне застосування по-
лемiчних вивертiв, хитрощiв.
З

У конспектi лекцiй вiдбивауться значення куль-
тури i технiки мовлення, а також особливостi судового
красномовства. Говорити грамотно - обов'язок кожно-
го. Пiд час спiлкування вимоги до всiх однаковi. Але
коли йдеться про конкретного оратора, безумовно, не-
можливо не зважати на його iндивiдуальнi якостi i упо-
добання. На данiй пiдставi важливо, щоб оратор шукав
власний стиль публiчного виступу, своє прийоми ора-
торськоє майстерностi.'

Як на нашу думку, обрана структура .курсу до-
поможе забезпечити подальше поглиблення теоретич-
них знань i практичних навичок студентiв у царинi
ораторського мистецтва.

Тема 1. ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО
ЯК ВЕРБАЛЬНИЙ ЗАСIБ СПIЛКУВАННЯ.
МIСЦЕ ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА
У ПРОФЕСIЙНIЙ ДIЯЛЬНОСТI ЮРИСТА

1. Ораторське мистецтво як теоретико-прикладна
дисциплiна та його значення у професiйному станов-
леннi майбутнiх фахiвцiв у галузi права

Сучасне ораторське мистецтво грунтууться на
традицiях пувлiчного виступу (промови) чи красномов-
ства, що iснують протягом тисячорiч. З часiв започат-
кування основ риторики (красномовства) та введення
понять про мистецтво спору i доказу - дiалектики та
евристики давньогрецькими фiлософами-софiстами,
наукового обгрунтування ораторського мистецтва генi-
альним мислителем античностi Арiстотелем теорiя кра-
сномовства збагатилася риторичним досвiдом i досягла
свого подальшого розвитку як фiлософсько-дидактична
наука, спрямована на формування у людини ефектив-
ноє мисленнуво-мовленнувоє дiяльностi.            ^--

Що являу собою риторика? Кого називають
оратором? З чого складауться майстернiсть публiчного
виступу?

За тлумаченням Арiстотеля, риторика - це на-
ука, яка розвивау "здатнiсть знаходити можливi засоби
переконання стосовно кожного даного предмета", тобто
призначення риторики фiксууться на "зовнiшньому
планi".
4

Проте .сьогоднi розглядауться значно розвине-
ний арiстотелiвський напрям у риторицi, вiдновлений
цiнним риторичним досвiдом, що накопичили пращури,
i риторика визначауться як наука про закони управ-
лiння мисленнуво-мовленнувою дiяльнiстю, & саме ак-
центууться на "внутрiшньому планi" - передумовах,
якi спрямовують до переконання. Але визначення ри-
торики як науки буде недостатнiм без з'ясування єє
специфiки.

Своурiднiсть риторичноє науки вбачауться у то-
му, що вона е комплексною наукою, тобто єє мiсце - на
стику, перетинi низки наук (фiлософiє, логiки, психоло-
гiє, лiнгвiстики, етики, сценiчноє майстерностi); це не
просто сума рiзних змiстовних компонентiв, а наука,
яка iнтегруу в собi необхiднi знання. У центрi уваги ри-
торики знаходяться як мовленнува дiяльнiсть, так i ми-
сленнуво-мовленневий аспект (предмет дослiдження,
текст).

Iнша специфiчна ознака риторики виявляуться
також у тому, що єй властивий певний унiверсалiзм,
тобто риторика iснуу не заради риторики, а становить
технологiю, модель, сукупнiсть елементiв, якi можна
наповнити будь-яким предметним змiстом (економiч-
ним, полiтичним, педагогiчним i т. iн.). Вiд цього остан-
нiй актуалiзууться, вибудовууться в систему i отримуу
найкориснiший ефект вiд своує реалiзацiє, оскiльки ми-
сленнуво-мовленнува дiяльнiсть, що керууться, дозво-
ляу людинi виразнiше викласти думку про будь-який
предмет мовлення, внаслiдок чого очiкууться досить
високий рiвень розумiння поняття про даний предмет з
боку аудиторiє.

Ще одним iз проявiв специфiки риторики у те,
що риторика - наука прикладна за своую направленi-
стю (вчить людину, як грамотно, розумно дiяти за рiз-
них життувих ситуацiй). Прикладна спрямованiсть ри-
торики у жодному разi не зменшуу єє теоретичного ас-
пекту, оскiльки значущiсть першоє залежить вiд сили й
багатства останнього, тому при визначеннi характеру
науки риторики можна запевнити, що то у теоретико-
прикладна наука.

Звичайно, риторика - це наука, яка безпосере-
дньо причетна до категорiє морального, у чому вбачау-
ться також єє своурiднiсть.
Ознаки, що розглядаються, дозволяють ритори-

5

цi посiсти особливе мiсце в авангардi сучасноє науки.

Ораторська (публiчна)' мова - будь-яка мова,
безпосередньо звернена до аудиторiє, тобто до деякоє
кiлькостi слухачiв. Це оригiнальний твiр мистецтва,
який впливау одночасно i на почуття, i на свiдомiсть.
Лекцiя, доповiдь, виступ на зборах i т. iн.- рiзновиди
ораторськоє мови. Iншими словами, ораторська мова -
спiлкування за простою схемою: мовець (оратор) -
група слухачiв (аудиторiя). З попереднього мiркування
випливау, що оратор - це людина (лектор, доповiдач
та iн.), яка виголошуу промову. Таким чином, термiном
"оратор" визначауться не тiльки якiсть мовлення, як
iнодi вважають (оратор - красномовгiа людина), та во-
лодiння майстернiстю публiчного виступу, а й певна
соцiальна функцiя (роль), яку виконуу (вiдiграу) оратор.

Сьогоднi дедалi ^рiдше можливо зустрiти люди-
ну, яка б заперечила велике значення ораторського ми-
стецтва у нашому життi. Однак далеко не завжди ора-
торська мова звучить так, як бажано. Це виникау, в
першу чергу, за браком ораторського професiоналiзму,
через невмiння поуднувати змiст i форму, неспромож-
нiсть оратора зацiкавити слухачiв, донести до них свою
думку, передати знання, перетворити єх у переконання,
тобто мовець не ма^ достатнiх знань з основ ораторсь-
кого мистецтва, принципiв та правил риторики.

Слiд запобiгати перелiчених хиб особливо тим
фахiвцям, дiяльнiсть яких пов'язана з постiйним виго-
лошенням промов, читанням лекцiй та виступами з до-
повiдями. До ни?с належать полiтики, викладачi, акто-
ри, журналiсти, рекламнi агенти, юристи та iн., а успi-
шна промова - головний єх iнструмент.

Оволодiти таумницями ораторського мистецтва,
одержати практичнi настанови та рекомендацiє щодо
пiдготовки публiчних виступiв, виробити первиннi на-
вички виступу i подолати вади мови, допомогти орато-
ру-початкiвцю розвинути почуття спiлкування зi слу-
хачами, що характерно для звичайноє бесiди, - важ-
ливе    завдання    теоретико-прикладного    курсу
"Ораторське мистецтво", який дедалi бiльше вивчауть-
ся у вищiй школi. Красномовство для фахiвцiв у галузi
права значною мiрою у практичною дiяльнiстю. Саме
юристам треба постiйно переконувати своєх слухачiв,
завдяки логiчним доводам доказувати чи заперечувати
будь-яке положення, впливати на розум та почуття

й

людей, у тому числi й суддiв чи своєх опонентiв, на-
приклад, за умов судовоє полемiки або пiд час право-
виховних заходiв i т, iн. Тому опанування студентами
юридичних вузiв основ ораторського мистецтва та су-
дового красномовства пiд час навчання допоможе май-
бутнiм фахiвцям правовоє галузi розвинути визначений
комплекс практичних навичок та вмiнь, що стануть єм
{ пригодi в практичнiй дiяльностi.

Ораторське мистецтво як теоретична дисциплi-
на поуднуу вивчення багатовiковоє iсторiє предмета й
узагальнення сучасного досвiду публiчних виступiв з
науковим аналiзом ораторськоє промови як особливоє
низки елементiв (оратор - повiдомлення - аудиторiя),
сукупностi рiзноманiтних фiлософських, соцiологiчних,
психологiчних,  педагогiчних та iнших проблем, Що
пов'язанi з цим процесом.

Практична спрямованiсть методики навчання
ораторському мистецтву складауться з того, що майс-
тернiсть усних виступiв слiд розглядати як невiд'умну
частину професiйноє -квалiфiкацiє фахiвцiв, особливо
тих, чия праця пов'язана з бiльш-менш частими висту-
пами перед аудиторiую. Критерiум ефективностi в
навчаннi ораторському мистецтву у сума знань i суку-
пнiсть умiнь та навичок, якi були набутi власним досвi-
дом.

,'       Предмет ораторського мистецтва як прикладноє
^ дисциплiни зумовлюуться змiстом фактичноє дiяльностi
оратора. Ораторська промова не тiльки знаходить своу
застосування у багатьох галузях полiтичного та суспi-
льного життя, але й мас чимало функцiй.

Виступи прокурора або захисника у судi вико-
нують функцiє правосуддя та правового виховання лю-
дей. Виробнича нарада - необхiдна ланка управлiння
виробничим колективом. Симпозiум, семiнар, наукова
конференцiя чи дискусiя вiдiграють роль активних
елементiв розвитку науки. Виступи майстрiв худож-
нього слова являють собою засiб естетичного виховання
та формування лiтературно-сценiчних уподобань лю-
дей. Слово державного дiяча з трибуни мiжнародного
форуму оцiнюуться як вiдбиття зовнiшньоє полiтики
уряду i т. iн.                          .

У всiх випадках функцiє промови вважаються
вичерпаними, якщо оратор вирiшив своу завдання, а
саме коли його промова вплинула на почуття слухачiв.
7                  *

цi посiсти особливе мiсце в авангардi сучасноє науки.

Ораторська (публiчна)- мова - будь-яка мова,
безпосередньо звернена до аудиторiє, тобто до деякоє
кiлькостi слухачiв. Це оригiнальний твiр мистецтва,
який впливау одночасно i на почуття, i на свiдомiсть.
Лекцiя, доповiдь, виступ на зборах i т. iн. - рiзновиди
ораторськоє мови. Iншими словами, ораторська мова -
спiлкування за простою схемою: мовець (оратор) -
група слухачiв (аудиторiя). З попереднього мiркування
випливау, що оратор - це людина (лектор, доповiдач
та iн.), яка виголошуу промову. Таким чином, термiном
"оратор" визначауться не тiльки якiсть мовлення, як
iнодi вважають (оратор - красномовгiа людина), та во-
лодiння майстернiстю публiчного виступу, а й певна
соцiальна функцiя (роль), яку виконуу (вiдiграу) оратор.

Сьогоднi дедалi 'рiдше можливо зустрiти люди-
ну, яка б заперечила велике значення ораторського ми-
стецтва у нашому життi. Однак далеко не завжди ора-
торська мова звучить так, як бажано. Це виникау, в
першу чергу, за браком ораторського професiоналiзму,
через невмiння поуднувати змiст i форму, неспромож-
нiсть оратора зацiкавити слухачiв, донести до них свою
думку, передати знання, перетворити єх у переконання,
тобто мовець не мау достатнiх знань з основ ораторсь-
кого мистецтва, принципiв та правил риторики.

Слiд запобiвати перелiчених хиб особливо тим
фахiвцям, дiяльнiсть яких пов'язана з постiйним виго-
лошенням промов, читанням лекцiй та виступами з до-
повiдями. До ни^ належать полiтики, викладачi, акто-
ри, журналiсти, рекламнi агенти, юристи та iн., а успi-
шна промова - головний єх iнструмент.

Оволодiти таумницями ораторського мистецтва,
одержати практичнi настанови та рекомендацiє щодо
пiдготовки публiчних виступiв, виробити первиннi на-
вички виступу i подолати вади мови, допомогти орато-
ру-початкiвцю розвинути почуття спiлкування зi слу-
хачами, що характерно для звичайноє бесiди, - важ-
ливе    завдання    теоретико-прикладного    курсу
"Ораторське мистецтво", який дедалi бiльше вивчауть-
ся у вищiй школi. Красномовство для фахiвцiв у галузi
права значною мiрою у практичною дiяльнiстю. Саме
юристам треба постiйно переконувати своєх слухачiв,
завдяки логiчним доводам доказувати чи заперечувати
будь-яке положення, впливати на розум та почуття

Размер файла: 66.06 Кбайт
Тип файла: rar (Mime Type: application/x-rar)